logo1

Зараз у тебе в голові паморочиться, а вранці в очах темніло

У коридорі клініки інноваційних технологій Уляни Лущик сидить вишукано одягнена жінка років 35. Має взуття на високих підборах. Називається Тетяною. Постійно говорить по телефону. Каже, має відповідальну роботу.

— Лікую тут вегетосудинну дистонію. Три роки тому запустила себе так, що тільки лежала. Не могла рухатися, в очах постійно темніло. Це зараз по мені такого не скажеш, а тоді я ледь не вмирала. Викинула купу грошей на аналізи. Усі лікарі руками розводили. Кажуть, у вас усе в нормі, попийте заспокійливе. Та яке заспокійливе, якщо я часом руки підняти не могла? Як ляжу у ванну — відразу задихаюся, паніка починається. Найбільше лякало те, що я гадки не мала, що зі мною.

У клініці Уляни Лущик поставили правильний діагноз. Судини мозку звужувалися, і від цього стрибав тиск.

— Мої судини показали мені під мікроскопом — детально, з подробицями. Добре видно було: тут звузилися, а там розширені. Уляна Лущик, як тільки на мене глянула, сказала: “От зараз у тебе в голові паморочиться, а вранці в очах темніло”. Так і було. От що значить досвід. Після першої ін’єкції відчула полегшення. В очах проясніло, нападів більше не було. Через два тижні з дитиною поїхала на море, а до цього не могла навіть на годину вдома сама залишитися. Їздила скрізь лише у таксі, бо у транспорті зразу ставало погано, — говорить Тетяна.

Після першого курсу уколів мала слабкість, запаморочення.

— Це від того, що нервова система й судини були розхитані. Якби звернулася раніше, все перенесла б добре. Призначили другий курс, було набагато краще. А на третій курс побігла сама. Якби не ця клініка, не знаю, що зі мною було б.

63-річна Світлана Іванівна із села Печера на Вінниччині лікує в клініці Уляни Лущик хворі коліна.

— Солі позбиралися. До того дійшло, що ледь хатою пересуваюся. А я хоч і на пенсії, та ще працюю. Викладаю у школі українську мову і літературу. В селі вчителів немає, всі молоді у місто їдуть. Як же я учнів покину? Треба було терміново лікуватися. Приїхала сюди, бо у мене донька в Києві живе.

Болі в колінах стали вщухати наступного дня. Світлана Іванівна почала виходити на вулицю, а доти три тижні сиділа вдома.

— Після лікування маю прилив сил. Уявляю, як мені буде краще, коли пройду весь курс, — додає пацієнтка.
Джерело: Gazeta.ua

Напишіть відгук

Обов'язкові поля відмічені *.



*

LOGO MINIMAL BW2