Зниження пам’яті



Пам’ять визначають як вищу психічну функцію, що дозволяє центральній нервовій системі (ЦНС) засвоювати з досвіду інформацію, зберігати її, відтворювати та використовувати для розв’язання щоденних життєвих задач.

Фізіологічно пам’ять має високоорганізовану структуру у значенні клітинно-молекулярної взаємодії, де окрім іонних (макро- та мікроелементних) процесів проходять і білковоутворюючі біологічні реакції. Основним акумулятором запам’ятовування вважається внутрішньоклітинна протеїнова молекула, де у формі стисненої проекції зовнішніх поступлень інформації зберігається і при наявності активного або пасивного запиту вищої нервової діяльності подається назовні розкодованим імпульсом. Одним із прикладів простого згадування може слугувати механізм накладання частини реального або уявного образу на вже існуючий збірний у клітинах, що й дає відчуття згадування певної інформації.

Звідси буде висновок, якщо у пам’яті немає певної інформації, то вона не може бути згаданою.

Проте, у нефізіологічних, хворобливих станах або при певних хворобах існуюча раніше інформація може бути як «втраченою» так і не відкладеною у формі білкової молекули.

Втрата або зниження пам’яті не обов’язково пов’язана із руйнуванням мозкової тканини, наприклад, як при інсульті, черепно-мозковій травмі, енцефаліті, пухлинах головного мозку та ін.

Нейрони із білками пам’яті густо пов’язані відростками із іншими нейронами. Кожен довгий відцентровий відросток (аксон) має численні (1000-10000) місць з’єднаннь із іншими подібними клітинами, які називаються синапсами.

Отже, зниження пам’яті може бути спричинено не тільки ураженням нейрона або із його загибеллю, але й із зменшенням кількості синапсів, функціонуючих нейронів, блокуючи таким чином вихід потрібної інформації.

Синапси, в свою чергу, теж можуть гинути або погано працювати. В обох випадках відновлення синапсів передбачено природою і при правильному підході до лікування вони повертають свою функцію.

Варто відмітити, що навіть при морфологічно збережених нейронах і їхніх синапсах зниження пам’яті все-таки має місце. Причиною цього стає порушення утворення, виділення або повернення (зворотного захвату) хімічного передавача інформації (нейромедіатора), який має функцію кількісного і якісного трансмітера інформації із пам’яті.

І нарешті, рівень зниження пам’яті залежить й від самої людини, оскільки процес запам’ятовування є активним і потребує достатнього власного напруження у вигляді уваги, самомотивації, уяви та інших базових психічних функцій. Відсутність цих умов детренує функцію пам’яті.

Тож багато хвороб, що вражають ЦНС змінюють її роботу у напрямку порушення багатьох функцій, в т. ч. і пам’яті. Патогенетичний механізм описаний вище передбачає універсальний спосіб корекції, який закладено природою через серцево-судинну систему. Серце, в такому випадку працює як насос, а судини – як біологічні трубки, по яким доставляється з кров’ю енергетичний та біоструктурний матеріал до нейронів, що забезпечують функцію пам’яті.

Судинна та/або серцева недостатність знижує приплив крові до мозкової тканини, зменшуючи рівень глюкози, кисню, вітамінів, мінералів, амінокислот та ін. речовин з одного боку, а з іншого не вилучає з мозкової тканини відпрацьовані речовини, створюючи вкрай несприятливі умови, в т.ч. і для пам’яті. Цим механізмом також пояснюється мало- або неефективність багатьох відомих медикаментів для покращення пам’яті.

 

Які обстеження необхідно пройти?

В обов’язковий пакет обстежень при зниженні пам’яті входить:

– ЕЕГ (електроенцефалографія);

– ЕКГ (електрокардіографія з кардіовізором);

– ультразвукова допплерографія судин шиї та голови (УЗДГ), ендокринних залоз та внутрішніх органів;

– ТСС (технологія судинного скринінгу);

– огляд невролога;

– консультація психолога;

–  відповідно до наявних супутніх симптомів необхідно пройти: ЗАК (загальний аналіз крові); ЗАС (загальний аналіз сечі); консультацію терапевта та інші клінічні дослідження.

Результати обстеження дають цілісну картину походження і характер зниження пам’яті. Шляхом консиліуму фахівців обирається найбільш ефективна та швидка тактика курації, враховуючи робочий режим пацієнта, його індивідуальні особливості особистості та, власне, запит на лікування.

Шляхи зменшення зниження пам’яті?

Найлегший спосіб – відпочити при перевантаженні або обмежити розумове та фізичне навантаження після перенесених інфекційних хвороб.

Найчастіше зниження пам’яті зустрічається при тривалих прогресуючих, так званих субклінічних патологіях, коли в першу чергу і в основному знижується приплив крові до мікросудин. При цьому пам’ять на початку має періоди погіршання, які швидко проходять. Але поступово такі періоди частішають і пам’ять стає дедалі гіршою. Так тягнеться до тих пір, поки зниження пам’яті остаточно заважає виконувати професійні та побутові функції.

І найважча причина – це органічне ураження ЦНС із втратою великої кількості  нейронів, що забезпечують пам’ять та увагу.

В останньому випадку необхідно проходити курси інтенсивного лікування задля зупинки поглиблення гіпомнезії і поступового відновлення функції пам’яті.

Як ефективно боротися із зниженням пам’яті?

Під час лікування необхідно дотримуватися 3-х напрямків:

І. Медикаментозної корекції виявлених змін у серцево-судинній, центральній нервовій та ендокринній системах.

ІІ. Немедикаментозної корекції нейродинамічних та психологічних відхилень.

ІІІ. Апаратного планового контролю протягом курсу лікування.

Прогноз лікування зниженої пам’яті.

За даними організації розробника комплексної індивідуальної гемодинамічної корекції зниження пам’яті Клініки здорових судин, при стійкому досягненні та закріпленні артеріо-венозного судинного та нейродинамічно-психологічного балансу патологічна сонливість суттєво знижується або купірується повністю на тривалий час і, при дотриманні рекомендацій, не регресує роками.

Напишіть відгук

Обов'язкові поля відмічені *.



*

LOGO MINIMAL BW2