Фізіологічна норма в ПсихоМовноМоторному розвитку дитини.
Нині в значної частини дітей (до 20–30%) вже при вступі до школи знаходять відставання в розвитку психічних процесів, що не дає змоги засвоювати навчальну програму. В одних учнів це виявляється в труднощах оволодіння навичками письма, читання, рахування, в інших – у невмінні спілкуватися, дотримуватися шкільних правил тощо. Причини цих проблем можуть бути пов’язані як із педагогічною запущеністю, так і з особливостями психофізичного розвитку дитини.
Порушення діяльності нервової системи характеризуються затримкою розвитку основних психоневрологічних функцій – поведінкових, рухових, мовних, інтелектуальних, комунікативних тощо.
Однак такі порушення можна і треба виправляти, бажано вчасно в процесі функціонального дозрівання головного мозку.
Фізіологічні критерії нормального розвитку дитини дошкільного віку:
Чим раніше звернути увагу на ті чи інші порушення, тим реальніша можливість їх успішно подолати.
Однак батьки не завжди знають, що в поведінці дитини є вікові коридори норми розвитку тих чи інших функцій мозку – мовлення, поведінкові та пізнавальні реакції, руховий розвиток та дрібна моторика, контроль функції тазових органів.
Однозначно, що пипка-пустушка в роті 2-річної дитини – це недогляд батьків,
відсутність фразового мовлення в 1-річної дитини – це відхилення від норми та ризик затримки подальшого психологічного розвитку, памперси в 2-3-4-5-6-річної дитини – це недогляд батьків. А відсутність адекватної поведінки дитини в 3-річному віці при сторонніх – це педагогічна запущеність і однозначно вина батьків.
Такі діти позбавлені основ культури психо-емоційного та вольового поведінкового реагування і надалі можуть вести себе асоціально в дитячих та дорослих колективах, з формуванням психопатій та неадекватних поведінкових реакцій.
Тому наводимо критерії психомоторного розвитку дітей раннього віку.
Розроблено чимало різних методик функціонального розвитку дитини. На їх основі ми виділили ті критерії, котрі вважаємо найсуттєвішими.
Новонароджена дитина:
- Спонтанні, недоцільні рухи кінцівок;
- смоктальний та хапальний рефлекси;
- голосний крик при дискомфорті.
1 місяць:
- лежачи на животі, піднімає голову на 3 сек.;
- стискання та розтискання кулачків;
- фіксує погляд на яскравих предметах;
- здригається при різких звуках,
- реагує на голосний звук;
- “гулить” (“а”, “е”);
- реагує на обличчя дорослого;
- смокче, ковтає.
2 місяці:
- утримує голову протягом 10 сек.,
- ручка розкривається з мізинця;
- коли плаче, ручки стиснуті в кулачки;
- повертає голову в бік дорослого;
- всміхається у відповідь на усмішку дорослого;
- вимовляє гортанні звуки “хе”, “ех”;
- тягне до рота ручки й ніжки.
3 місяці:
- утримує голову не менш ніж 1 хв.,
- спирається на обидва передпліччя,
- перевертається лежачи;
- простягає ручки до іграшки;
- простежує рух очима;
- реагує на мову, шукає того, хто говорить;
- вимовляє перші склади;
- емоційне пожвавлення;
- спонтанно всміхається.
4 місяці:
- впевнено тримає голову;
- перевертається зі спини на живіт і з живота на спину;
- сидить при підтримці;
- грається своїми ручками, хапає брязкальце, все тягне до рота;
- розглядає речі, вкладені в ручку;
- впізнає матір, її голос; розрізняє лагідну та сувору інтонації;
- починає несвідомо вимовляти приголосні “в”, “м”, “б”, “п”;
- під час годування притримує ручками груди матері або пляшечку.
5 місяців:
- тягнеться до предметів; торкається їх;
- звертає увагу на дрібні предмети;
- починає реагувати на своє ім‘я;
- повторює склади “ма-ма”, “ба-ба”;
- самостійна гра з іграшками.
6 місяців:
- спирається на долоні;
- короткочасно утримує свою вагу, спираючись на ніжки;
- цілеспрямовано бере предмети, перекладає з однієї ручки в іншу, збирає дрібні предмети;
- починає прислухатися до власної мови, варіює гучність та інтонацію;
- може їсти густу їжу.
7 місяців:
- сидить без підтримки;
- піднімає ручку до іграшки;
- пальчиками захоплює предмет;
- сидячи, стежить за предметом;
- опирається при спробі забрати іграшку;
- дитина самостійно їсть печиво.
8 місяців:
- стоїть при сторонній допомозі;
- починає пити з чашки;
- прогресивно відбувається вдосконалення всіх набутих навичок.
9 місяців:
- стоїть, тримаючись за опору, намагається стояти самостійно,
- відштовхується ручками, підтягає ноги, сідає, повзає;
- свідомо кидає предмети, слухаючи звук при цьому та шукаючи предмет, який упав;
- прислухається до мови; говорить “ма-ма”, “ба-ба”, інтонаційно копіює звуки;
- соромиться при незнайомих людях; п’є з чашки, яку тримає дорослий.
10 місяців:
– самостійно сідає,
– короткий час стоїть похитуючись без опори, сідає з положення на животі;
– удосконалюється механізм захоплення предметів;
– стукає кубиком об кубик;
– розрізняє предмети за формою (наприклад, цеглинку та кубик);
– починає впізнавати предмети на картинці;
– на прохання віддає іграшку;
бере пальцями їжу.
11–12 місяців:
– координовано повзає; стоїть та ходить самостійно;
– перші усвідомлені слова;
– розуміє значення слів “так”, “не можна”;
– жестом показує “до побачення”;
– грається китицями рук в “ладки”;
– показує частини тіла;
– самостійно їсть ложкою;
– вимовляє окремі слова.
20–21 місяць:
– підкидає м’яча;
– гортає сторінки в книжці;
– полюбляє малювати пальчиком і писати крейдою;
– може залізти на великий стілець, перевернутися і сісти;
– бігає ще не дуже впевнено;
– намагається підстрибувати на двох ніжках.
22–23 місяці:
– самостійно вдягає тапочки, взуття, але часто не на ту ногу;
– залюбки возиться з пластиліном, глиною;
– може копіювати намальоване: якщо показати, може намалювати коло;
– легко переходить від ходіння до бігу;
– полюбляє гойдалку.
2–3 роки:
– легко повторює фрази, розуміє їх зміст, у реченні поєднує 3–4 слова;
– розрізняє кольори;
– може самостійно пересуватися східцями;
– запам’ятовує вірші та пісеньки;
– із задоволенням “танцює” під музику;
– самостійно вдягається,
– застібає ґудзики, зав’язує шнурки;
– має уявлення про кількість предметів.
Чи відповідає наведеним критеріям розвиток вашої дитини?
* * *
У Клініці Судинних Інновацій спеціалізуються насамперед на діагностиці й лікуванні захворювань, пов’язаних із розладами психомовного та моторного розвитку дитини.
- Коли це краще робити, якщо побачили відставання в розвитку: чим раніше, тим краще.
- Можливо краще почекати, поки переросте? Розвиток дитини раннього дошкільного віку – це канва, на яку накладаються нові функції. Якщо є відставання в формуванні звуків та мови, то надалі дитина відстає в розвитку мовлення, не тренує пам’ять у вивчені та озвученні віршів, не задає питання щодо тих чи інших предметів – починається відставання в психологічному розвитку, формується пізнавальний (когнітивний дефіцит).
- Насилля над дитиною. Процес виховання та формування вольових поведінкових реакцій, різноманітності позитивних та негативних емоцій – це норма у розвитку дитини, в формуванні особистості. Помірний стрес є саногенним і зумовлює формування адаптивних реакцій та навиків у дитини. З часом це стає нормальною фізіологічною реакцією на виклики довкілля, формується характер.
- Хто керує мозком дитини? Мозок дитини розвивається від народження і функціонально дозріває у віці 18-20 років. Весь період розвитку головного мозку супроводжується навчанням та адаптацією до поведінкових та моральних норм суспільства. Тому мозком дитини керують батьки, вчителі і формують нову особистість, готову до навчання, пізнання світу, до комунікації та висловлювання власної думки, адекватних поведінкових реакцій в суспільстві.
- Чи можна надолужити відставання у психо-мовно-моторному розвитку? Можна і потрібно. Якщо та чи інша ділянка мозку самостійно не включилася в процесі розвитку дитини – варто бити на сполох. Відставання в розвитку на 1-3 місяці в річному віці потрібно зразу вирішувати: шукати причину та як можна швидше її ліквідовувати. Неліковане відставання в розвитку в 1-річної дитини зупиняє подальшій розвиток і вже на рівні 3-4-річного віку відставання буде наростати в геометричній прогресії. Таким чином, на рівень 7-річного віку дитина при відсутності мови, психологічного розвитку вже прирівнюється до інваліда, незважаючи на терміни, які використовують для полегшення моральних страждань батьків такої дитини – дитина з особливими потребами. На жаль, навіть найдемократичніше суспільство, не може надолужити відставання в розвитку та явний когнітивний дефіцит в такої дитини чи дорослої ( яка так і не стала особистістю).
- В чому вина батьків дітей, які відстають у розвитку? У відсутності вчасного та адекватного реагування, коли малолітній дитині ще можна допомогти.
Стан кровопостачання головного мозку та функціонального дозрівання головного мозку є основними чинниками для нормального розвитку усіх психоневрологічних та когнітивних функцій головного мозку.
Головний мозок функціонально дозріває до 18-20-річного віку і важливо, щоб цей процес відповідав віковій нормі розвитку.
Функціонально незрілий мозок не може самостійно формувати ті чи інші реакції, досвід, навички.
Тому в першу чергу варто діагностувати стан кровопостачання головного мозку за технологією Ангіомаркери з оцінкою адекватності артеріо-венозногої рівноваги та гідрогемодинамічного балансу як основна передумова адекватного функціонального дозрівання мозку та формування психо-емоційних реакцій, пізнавальної активності, мовлення, доцільних рухів, адекватних поведінкових реакцій та ін.
В Клініці Судинних Інновацій корекційна психолого-педагогічна робота іде паралельно з медикаментозним лікуванням виявлених розладів в гідрогемодинаміці та відставання у віковому дозріванні головного мозку. Це надзвичайно важкий та складний процес сформувати такі нейромережі в мозку, які б автоматично працювали злагоджено як оркестр.
Саме при адекватній роботі нейромереж мозку можна сформувати гармонійну, всебічно розвинену особистість.
Комплексні рішення в діагностиці та лікуванні мовленнєвих та когнітивних розладів в Клініці судинних інновацій базуються на поступовій, прогресивній технології індивідуально орієнтованої довготривалої нейропсихореабілітації, орієнтованої на позитивний кінцевий результат – формування різнобічно розвинутої особистості. Лікування та нейропсихореабілітація проводиться за комплексною індивідуально спрямованою методикою, розробленою на основі сучасних досягнень у клінічній ангіопсихоневрології, прикладній гідрогемодинаміці та нейродинаміці головного мозку, практичній ангіопсихоневрології в поєднанні із клінічною медичною психологією, логопедією, дефектологією, кінезитерапією та ін.
Завдяки унікальній новітній методиці, розробленій науковим керівником Клініки судинних інновацій, академіком АТН України, професором, доктором медичних наук Уляною Богданівною Лущик, тут стало можливим долати такі недуги, як:
- затримка фізичного, розумового та мовного розвитку;
- судомний синдром;
- пологова травма ЦНС;
- гідроцефалія;
- порушення мозкового кровообігу, аномалії розвитку судин мозку та інсульти у дітей та підлітків;
- когнітивні розлади;
- головний біль, мігрень, вранішні нудоти, носові кровотечі у дітей;
- черепно-мозкові травми;
- порушення сну;
- ангіодистонія (вегето-судинна дистонія, судинна дистонія);
- ювенальний артрит, артроз, остеохондроз хребта.
І це ще не повний перелік.
Від істини в діагностиці – до реального результату лікування.
