Розумова відсталість (олігофренія)

Розумова відсталість… Олігофренія…

Не втрачайте часу:

ці хвороби піддаються лікуваннню в дитинстві

Лікування проводиться у вигляді відвідин усіх фахівців згідно графіку з можливістю в доступній формі отримати відповіді на запитання усім родичам та тим,  хто причетний до виховання і навчання пацієнта з діагнозом олігофренія.

Наведемо декілька типових прикладів

інноваційного підходу

до лікування розумової відсталості.

Денис Т., 27 років.

До клініки прийшов у січні 2012 року на курс  інтенсивного комплексного лікування після перенесеного за 1 тиждень до цього безпричинного епістатусу з реанімаційною допомогою. Із анамнезу – молодий чоловік страждає на епілепсію останні 15 років з частими генералізованим тоніко-клонічними припадками. Тривалий час під контролем родичів приймає протисудомні препарати, що істотно не вплинули на частоту і важкість епілептичних нападів. Проведена реабілітологом Клініки Уляни Лущик діагностика загального фізичного стану виявила спочатку курсу кінезитерапії гранично-низький рівень наступних фізичних якостей: витривалості, сили, спритності, координації, гнучкості, швидкості, а також нездатність поєднувати в комбінації рухові завдання.

Критичний рівень фізичної підготовки обтяжувала помірна розумова відсталість, яка наростала останні 10 років на фоні  епінападів.  Упродовж курсу кінезитерапії з обов’язковою медикаментозною корекцією застосовувались різні вправи на відновлення втрачених фізичних властивостей і розвиток тих, які з часом стали такими, що лідирують, а саме спритність і швидкість. Інші властивості, такі як сила, гнучкість досягли доброго рівня і давали пацієнтові відчуття фізичного комфорту, упевненості, з’явилося переважання позитивних емоцій. Різносторонній напрям вправ без предметів і з предметами призначався для початку тренування уваги, де частина вправ з різними предметами поступово розвивала витривалість, силу та інші фізичні якості. Наприклад, вправи з гімнастичною палицею були направлені для роботи верхніх кінцівок, для розвитку дрібної моторики, гнучкості. Вправи біля гімнастичної стінки розвивали не тільки силу, а й витривалість. Впродовж подальших двох курсів у пацієнта сила і витривалість досягли достатнього рівня. Застосовувалися вправи з гирею (присідання, піднімання гирі перед грудьми однією рукою).

У результаті силові якості покращилися на 60%. Вправи на фітболі суттєво розвинули координацію рухів і увагу. Вправи із скакалкою підвищили витривалість на 80% від первинного рівня. Завдяки лікуванню відновилося і стало домінантним бажання грати у футбол, покращилася техніка набивання (жонглювання) футбольним м’ячем на 80%. На подив самого пацієнта у нього виявилася здібність до гри у волейбол. Практично з нульового рівня на 60% була піднята ефективність володіння м’ячем для цієї гри. З кожним новим досягненням, підвищувалася самооцінка пацієнта, що привело до бажання самовдосконалюватися.

Іштван І., 30 років.

Доля цієї молодої людини склалась таким чином, що з народження у нього була діагностовано затримку психомовного розвитку. З часом лікарі виявили розумову відсталість середньої ступеню важкості. Погіршили положення хлопця виниклі загальні судоми з втратою свідомості, які ставали все більш тяжкими і частими. Навчання в інтернаті давалося важко, явні ознаки погіршення посилювалися. Завдяки мамі, педагогові за освітою, і обставинам, що щасливо склалися, Іштван прийшов на обстеження в приватний медичний центр «Істина», де вже на той момент лікувалися схожі пацієнти. Пройшовши ретельну діагностику і детальний консиліум було складено пролонгований план медикаментозного лікування і педагогічної корекції.

Невід’ємною частиною її повинна була стати і стала кінезитерапія, завданнями якої було віднайти у хлопця при істотному недоумстві природні задатки фізичних якостей. Фактично був проведений спортивний відбір з метою визначення можливостей його організму. Щоденні заняття крок за кроком виводили молоду людину із стану дезорієнтації в залі кінезитерапії до адаптації не лише до навчального процесу, але і до розуміння призначення свого тіла з можливістю ним управляти. Особливою радістю сталі змагання з реабілітологом в індивідуальному ігровому стилі, де позитивний емоційний фон і розуміння суті гри позначалися на її результатах.

Через декілька курсів тренувань Іштван показав фізичні якості та водночас непереборне бажання удосконалюватися; став ініціативним, почав читати правила гри в настільний теніс, бадмінтон, шукати суперника. Розглядаючи план реабілітації та процес фізичної корекції, застосовувалися спеціально підібрані для пацієнта різні вправи. Оскілки сила і витривалість у Іштвана  була відповідною для його фізичному розвитку, необхідно було зробити акцент на координації, спритності, швидкості й гнучкості. На початку курсу пацієнт був невпевнений у собі. На заняттях кинезитерапії  Іштван набув навичок роботи з такими предметами: обручами, гімнастичними палицями, медицинболами, фітболами, скакалкою, м’ячами, що дозволило істотно змістити рівень фізичних якостей вже за 1 місяць. Завдяки цілісному підходу в кинезитерапії у пацієнта була підвищена самооцінка, покращена координація рухів на 70%, спритність на 50%, гнучкість на 60%, увага на 50%, а витривалість  та сила досягли змагального рівня, і що дуже важливо – виробився командний голос, як для майбутнього фізичного реабілітолога.

На даний період часу пацієнт набув навичок гри в настільний теніс, бадмінтон, волейбол і прагне до подальшого розвитку. Кінезитерапевт склав перспективний план тренувань для участі в міських змаганнях по бадмінтону. Отже, лікування пацієнтів з середньою і легкою ступеню розумової відсталості необхідно вести в певних умовах, що забезпечують раціональне використання максимальних навантажень фізичного, розумового, психологічного і логопедичного характеру. Обов’язковою умовою в досягненні успіху в справі зменшення дефіциту функцій центральної нервової системи повинен стати адекватний інтенсивний медикаментозний супровід, що каталізує успіх майбутніх перемог над олігофренією.

Лосєва Анна Володимирівна – кінезитерапевт “Клініки здорових судин”
Бабій Ігор Петрович – невролог “Клініки здорових судин”

Коротка інформація про діагноз олігофренія:

Олігофренія або ж розумова відсталість – це стан, при якому у людини  проявляється значне зниження інтелектуальних здібностей,  що потребує турботи або догляд  якої-небудь іншої особи, а також спеціального навчання. Розумова відсталість підрозділяється на:

 легку розумову відсталість;
 помірну розумову відсталість;
 важку розумову відсталість.

При легкій розумовій відсталості люди набувають мовних навичок з деякою затримкою, але більшість з них набуває здібності використовувати мову з метою підтримувати бесіду і брати участь у клінічному досвіді.  Проте, при легкій розумовій відсталості значну допомогу може принести освіта, спрямована на розвиток різноманітних  навичок і проявів компенсаторних можливостей.

Даний стан називається також недоумством (mental deficiency), а людину із затримкою розумового розвитку називають психічно неповноцінною людиною. Відповідно до коефіцієнту інтелекту цей стан може класифікуватися як слабка затримка розумового розвитку (IQ = 50-70), від середньої до сильної (IQ = 20-50), а також глибока (IQ менше 20).

Люди, що страждають від невеликої затримки розумового розвитку, часто можуть добре пристосуватися до життя після здобуття ними відповідної освіти і спеціальної допомоги. Людям з середньою або сильною затримкою розумового розвитку для адаптації до життя потрібно більше допомоги.

Розумова відсталість визначається також як стан затриманого або неповного розвитку психіки, який в першу чергу характеризується порушенням здібностей, що виявляються в період дозрівання і забезпечують загальний рівень інтелектуальності, тобто когнітивних, мовних, моторних і соціальних здібностей. Відсталість може розвиватися з будь-яким іншим психічним або соматичним розладом, або виникати без нього.

Стаття “Розумова відсталість виліковна”

Напишіть відгук

Обов'язкові поля відмічені *.



*

LOGO MINIMAL BW2