Синдром Дауна

Загальні відомості 

Синдром Дауна, названий на ім’я доктора Джона Ленгдона Дауна, – це генетичне захворювання, що призводить до відставання в розумовому розвитку.

Причини У більшості випадків причиною є наявність додаткової 47 хромосоми.

Випадки За статистичними даними із синдромом Дауна щорічно народжується 1 дитина на кожні 800 – 1000 новонароджених. У батьків будь-якого віку може народитися дитина із синдромом Дауна, проте, у жінок, яким більше 35 років, вірогідність народження такої дитини вища.

Симптоми Існує понад 50 клінічних ознак синдрому Дауна, проте дуже рідко можна зустріти воднієї особи всі або більшість з них .
Найхарактерніші риси такі:

• ослаблений м’язовий тонус;
• очі скошені та мають з внутрішньої сторони склади шкірі (епікантальні складки);
• пласке перенісся, пласке обличчя;
• короткі, широкі кисті руки з однією складкою через долоню на одній або обох руках;
• широкі ступні ніг та короткі пальці;
• маленькі, низько посаджені вуха;
• коротка шия зі складками, невелика голова, маленький рот і великий язик.

Діти із синдром Дауна, зазвичай, менші за розмірами тіла за своїх здорових однолітків, їхній фізичний та розумовий розвиток відбувається повільніше.

Зазвичай, дитина, яка страждає на синдром Дауна, окрім очевидних фізичних особливостей часто має специфічні проблеми із здоров’ям. Низька опірність інфекціям робить таких дітей більш схильним до респіраторних захворювань. У таких дітей часто спостерігаються порушення зору, такі як косоокість, далеко- або короткозорість, зниження слуху та розлади мовлення.

Близько третини дітей із синдромом Дауна мають пороки серця, більшість яких зараз успішно лікується. Деякі діти народжуються з порушеннями шлунково-кишкового тракту, які можуть лікуватися шляхом хірургічного втручання.

Діти із синдромом Дауна схильні до повноти. Окрім негативних соціальних наслідків, зайва вага може зумовити проблеми із здоров’ям та скорочувати тривалість життя. Саме тому таким дітям варто дотримуватися спеціальної дієти та виконувати фізичні вправи.

Порушення розумового розвитку можуть бути виражені по-різному, власне, як і поведінка, психічний розвиток, а також перебіг самої хвороби. Рівень затримки може коливатися в межах від незначної до значної. Зважаючи на індивідуальні особливості неможливо передбачити подальший розвиток усіх дітей, які страждають на синдром Дауна.

Незважаючи на те, що така розбалансованість організму потенційно небезпечна, відповідна діагностика, правильно підібране лікування та комплексна реабілітація можуть не тільки запобігти погіршенню стану, але й покращити самопочуття хворого та допомогти стати повноцінним членом суспільства .

Приклад успішного лікування синдрому Дауна в Клініці судинних інновацій