Екзотичних діагнозів не боїться доктор медичних наук Уляна Лущик
Розмовляючи з цією енергійною жінкою, я мимоволі ловлю себе на думці, що саме їй пасує вислів “людина, котра зробила себе сама”. Приїхавши після закінчення Тернопільського медінституту до Києва, молоденька лікарка продовжила вивчати таємниці людського мозку – цікавилася ним ще зі студентських років. За 10 років вона знайшла однодумців, здобула ступінь доктора наук і народила сина, котрому невдовзі виповниться рік. Нині керівник київського науково-методичного центру ультразвукової діагностики “Істина” Уляна Лущик береться лікувати хворих, яких ще донедавна офіційна медицина вважала безнадійними. З усієї України телефонують колеги, родичі недужих. Розповідають про біди, просять допомоги, бо розроблені нею методики дослідження й лікування судин головного мозку – унікальні.
Пономарьов повернув зір жертві “Армагеддону”
…14-річна Галя Кривова з Червонограда, що на Львівщині, пішла цієї осені до школи. Явище звичайне для дитини її віку. Однак два роки тому – після сумнозвісної трагедії в кінотеатрі райцентру, де учням показували фільм “Армагеддон”, ніхто не давав і піввідсотка гарантії, що дівчинка взагалі ходитиме. Галинку і ще трьох хлопчиків привезли до лікарні в коматозному стані. Лікарі робили, що могли. Навіть неможливе. Але Галя не опритомнювала. Навіть медики плакали, коли бачили страждання малої пацієнтки: окрім стиснення грудної клітки і легень, у бідолашної була ще й черепно-мозкова травма зі значним ураженням головного мозку. Головний лікар львівської обласної спеціалізованої дитячої клініки з проблем Чорнобиля Олесь Миндюк, начмед Зиновій Іваськевич, завідувачка реанімації Лариса Виговська та завідувачка неврологічного відділення Ольга Кунта вдень і вночі чергували коло її ліжка. Уляна Лущик дізналася про тяжкий стан дівчинки з телевізійної передачі. Негайно зв’язалася з львівськими колегами. І на Різдво поїхала туди. Застосувавши власну методику ультразвукової діагностики, виявила у дитини .низку порушень кровоплину головного мозку. Разом із медиками клініки підібрали нову схему лікування. А першого лютого Галя вперше прошепотіла “мама”, “тато”, “так”, “ні”. Проте зір не повертався.
Зі Львова маленьку пацієнтку повезли до Києва, в центр Уляни Лущик. Дитині увесь час ввижалися змії, павуки і… Олександр Пономарьов. До трагедії вона була фанаткою співака, і в її мозку збереглися часткові спогади. Ось він стоїть посеред кімнати і розмовляє іспанською… Отож, аби зумовити “м’який стрес”, вирішили запросити Сашка. Той здивувався, але згодився приїхати будь-коли. Через кілька днів після зустрічі з кумиром юна пацієнтка почала розрізняти тіні дерев, з’явився стимул: артист подарував їй своє фото і пообіцяв показати Київ, коли вона побачить, якого кольору його очі. “Блакитного”, – сказала Уляні Галя через кілька місяців…
Дива в медицині не буває
Бізнесменові Василю Івановичу 41 рік. П’ять місяців після того, як у під’їзді вдарили по голові, чоловік пролежав у районній лікарні в коматозному стані. Уляна Богданівна пояснила: “Існує така точка зору: якщо пацієнт не приходить до тями через 2— 3 доби, поволі відмирає кора головного мозку”. Отож медики зазвичай вважають недугу “безперспективною”. Та дружина наполягала на лікуванні, вимагала викликати найкращих фахівців, дбайливо доглядала чоловіка. Коли ж усі надії були втрачені, медики районної лікарні зателефонували до Києва… Діагностика судин головного мозку недужого за методикою доктора медичних наук Лущик була дуже інформативною. Призначили лікування: ін ‘ єкції, блокади, психотерапію. З січня до пацієнта приїжджають столичні ескулапи. Нині він іще слабкий, швидко стомлюється, та мова вже відновилася. З ним працюють неврологи, психологи, логопеди. Дізнавшись, що Василь Іванович дуже любить дітей – має своїх трійко, – Уляна Богданівна ризикнула: дала йому потримати свого синочка (десятиміс ячний Вітусик часто їздить із мамою у її професійні відрядження).
– Ви не уявляєте, я здивувалася, коли рукою, що вперто не хотіла рухатися, він схопив малого за комбінезончик, – розповідає вона. – Упевнена, дива в медицині не буває. Мабуть, воно таки трапляється, як нагорода за добрі справи. І сталося з Василем Івановичем справді щось неймовірне.
Нині недужий охоче розмовляє зі своїми рятівниками, разом із ними бореться за своє здоров’я і з нетерпінням чекає, коли ж нарешті зможе повернутися до звичного життя…
Пацієнт має бути готовий до боротьби з хворобою
Фахівці з “Істини” хвороб, навіть найекзотичніших, не бояться. Чи не щодня стикаються з чужою бідою. Вегетосудинна дистонія, мігрень, епілепсія, судомні напади, тік, гіперкінез, інсульт, невроз, порушення мови, затримка психомоторного розвитку, енцефалопатія…”Модним” нині став синдром хронічної втоми. Нерідко можна почути скарги на депресію, галюцинації.
Медична етика не дозволяє розголошувати таємницю хворого. Отож я не наполягала на подробицях. Поцікавилася тільки, чи завжди лікування ефективне.
– За давньою притчею, – починає здалеку пані Уляна, – у процесі лікування беруть участь троє: медик, недужий і хвороба. І все залежить від того, з ким буде пацієнт. Коли він готовий підтримувати лікаря і виконувати його настанови, успіх забезпечений.
До речі, “Істина” дотримується жорсткого правила: ніхто й ні в чому не має права принизити гідність хворого або його рідних. Однак і пацієнти мають бути толерантними. А тому відвідувачам, котрі образили медика чи засумнівалися в його професіоналізмі, навіть… відмовляють у подальшому лікуванні. У молодіжному колективі не визнають дворушності, пліткарства. Тут усе кажуть просто в очі. А кожну вільну хвилину використовують для навчання. Наприклад, одну з кімнат офісу перетворено на бібліотеку. Тут є кілька комп ‘ ютерів, що цілодобово підключені до Інтернету. Усі медичні новини, котрі знаходять в електронній мережі чи в журнальних публікаціях, за тематикою (чи то кардіологія, чи акушерство, педіатрія, чи ендокринологія) розкладають у теки. Ними користуються всі колеги.
Коли я вже зібралася попрощатися, в “”Істину”” прийшла мама з худорлявим карооким хлопчиком. Маленькому пацієнтові, восьмирічному Володі було поставлено безнадійний діагноз: розумова відсталість. Психологічні тести показали, що розвиток зупинився на рівні трирічного віку. Завдяки індивідуальному підходу психолога, логопеда та батькам, які невтомно працювали з дитиною за спеціальною методикою, результати перевершили всі сподівання – за місяць хлопчик наздогнав два роки розвитку…
– Хоч як банально це звучить, але основою медицини майбутнього залишається індивідуальний підхід, – сказала Уляна Лущик. – Організм – то така складна система, що її обов ‘ язково треба розглядати в комплексі. Не окремо – серце, голова, руки, ноги… Тому важливим є тандем різних галузей, на перший погляд, далеких одна від одної. Аби розробити нову методику, треба знати і біомеханічні властивості судин, і закони гідродинаміки, і фізику ультразвуку. І не варто вигадувати велосипед. Інколи ефективнішими виявляються давно відомі ліки. Хоча й у несподіваних, але науково обгрунтованих поєднаннях…
Олена СИНЮТА
