Сонливість – це суб’єктивне відчуття сильної втоми і розслаблення, яке потребує вольового чи іншого зусилля для його припинення. При сприятливих умовах людина може лягти і заснути. Зовні сонлива особа виглядає кволо, емоційно притуплено, дещо бліда, без психічного та фізичного тонусу.
Поширеність сонливості серед популяції людей 100%.
Причини сонливості.
Фізіологічні (не пов’язані із конкретною патологією):
– недосипання (не добирання індивідуального часу сну)
– нераціональний режим праці та відпочинку
– сезонні (весна, частково зима)
– гастрономічні специфічні уподобання (несумісність продуктів, надмірність, невчасність прийому їжі, алкоголь та ін.)
Патологічні (відносяться до симптому або коморбідного хворобливого стану):
– анемія
– гіпотіреоз
– артеріальна гіпотонія
– ожиріння, кахексія
– нарколепсія (насильне засинання на 1-3хв без відчуття втоми)
– синдром Клейна-Левіна (рідкісне імперативне засинання в будь-якому місці на години до декількох діб)
– синдром хронічної втоми
– наслідки ЧМТ, залишкові явища інсультів, менінго-енцефалітів, різноманітні енцефалопатії.
Нейрофізіологічна основа сонливості.
Відомо, що сонливість представлена зниженим тонусом головного мозку. Під час сонливості заряд цілого організму знаходиться у зоні -. Оскільки пригнічення функцій головного мозку спрямоване на гальмування та зниження рівня обміну речовин, то й медичні ознаки під час спостереження матимуть саме такий характер. Фізіологічна сонливість коректується відносно сприятливо, як правило, потребує самокорекції людини. Проте патологічна є ознакою хвороби із серйозними змінами у системах організму та порушення балансу між ними.
Тонус головного мозку забезпечується ретикулярною формацією (сітчастим нейрональним утворенням), схожою на батарейку із функцією перемикача біоритмів на + або на – рівні активності. Сонливість виглядає як перехідна позиція переключення, що застрягла на позиції, коли не вистачає переходу на + і відсутні умов для переходу на -.
В цьому випадку АТ, як і при будь-якого типу сонливості виявляється зниженим (90-70/60-40 мм рт. ст.). Відповідно кровопостачання головного мозку настільки знижено, що не в змозі забезпечити ні киснем ні глюкозою ретикулярну формацію. Звідси й сонливість.
Нейродинамічна основа сонливості.
Дослідженням сонливості проводиться за допомогою ЕЕГ (електроенцефалографії). На сьогодні цей метод діагностики є доступним для широких верств населення. При сонливості на графічному зображенні фонової ЕЕГ простежується постійно низький (в середньому на 30-40% від норми) рівень амплітуди енергетичного потенціалу або періоди його зниження по 5-7сек. При так званих функціональних навантаженнях головного мозку можна побачити кволу та запізнілу реакцію мозкової тканини, хоча рівень кисню в кімнаті та забезпечення глюкозою через нормальне харчування досліджуваного достатнє. Останнє розвінчує міф про сонливість, як наслідок зниженого рівня кисню в оточуючому середовищі. Роль в оточуючому середовищі грає надмірний рівень двоокису вуглецю.
Патогенез сонливості.
Сонливість, якою б вона не була, є неприємним відчуттям, окрім стану переходу до фізіологічного сну.
Як фізіологічна так і патологічна сонливість є результатом зниження енергетичного рівня сітчастої формації головного мозку з огляду на зниження кровопостачання у церебро-васкулярному басейні в цілому за рахунок зниження АТ. Тож залишається встановити, що знижує АТ шляхом розширення судин. У випадках фізіологічної сонливості працює прямий гуморальний чинник: гормони підшлункової залози, попадаючи в кров мають потужний судиннорозширюючий вплив на всі магістральні артерії та артеріоли. Інші системи не реагують на такий вплив або реагують в недостатній мірі.
Чи є сонливість перепоною у житті?
Є перепоною будь-яка клінічна ознака, що приносить дискомфорт.
Як боротися із необтяженою сонливістю?
1. Вживати напої та харчові продукти із вмістом так званих тонізуючих речовин (кофеїн, гуарана, лимон, вітаміни гр. В, тіамін та ін.) тимчасово зменшать сонливість. Через певний час буде необхідність у прийомі таких тонізуючих речовин, проте варто зважати на звикання до них, потребу підвищення їхньої дозі та, зрештою, на побічні шкідливі наслідки для здоров’я (гастрит, гепатоз, виразка шлунку, збудження, тривога, панічні атаки, гіпертонія, зневоднення, остеопороз, психоз, галюцинації).
2. Навесні одягати сонцезахисні окуляри для зменшення надмірної стимуляції виділення серотоніну, який теж розширює судини та знижує АТ.
3. Притримуватися роздільного харчування (див. інф. про здорове харчування).
4. Засинати в проміжок від 21.00 до 23.00, коли виділення гормону сну мелатоніну є максимальним.
5. Враховувати ваші індивідуальні енергетичний потенціал головного мозку і організму на роботі.
Як боротися із дискомфортною сонливістю?
Самостійно робити спроби лікувати таку сонливість не рекомендовано. Питання корекції серцево-судинної, нервової, ендокринної та ін. систем є доволі складним і повинно проводитися за участю медиків та при використанні останніх досягнень у сфері обстеження та лікування.
Які обстеження необхідно пройти?
У обов’язковий пакет обстеження входить:
– ЕЕГ (електроенцефалографія);
– ЕКГ (електрокардіографія з кардіовізором);
– ультразвукова допплерографія судин шиї та голови (УЗДГ), ендокринних залоз та внутрішніх органів;
– ТСС (технологія судинного скринінгу);
– огляд невролога;
– консультація психолога;
– за потреби ЗАК (загальний аналіз крові), ЗАС (загальний аналіз сечі), консультація терапевта, інші клінічні дослідження.
Обстеження мають дати повну картину походження і характер патологічної (дискомфортної) сонливості та обрати найбільш доцільний підхід у лікуванні, враховуючи робочий режим пацієнта та його індивідуальні особливості особистості.
Як ефективно боротися із сонливістю?
Для боротьби із патологічною сонливістю використовується:
А. Медикаментозна корекція виявлених змін у серцево-судинній, нервовій та ендокринній системі.
В. Немедикаментозна корекція нейродинамічних та психо-неврологічних девіацій.
С. Апаратний плановий контроль протягом курсу лікування сонливості.
Прогноз при корекції сонливості.
За даними Клініки здорових судин – організації розробника комплексної індивідуальної гемодинамічної корекції патологічної сонливості при стійкому досягненні та закріпленні артеріо-венозного судинного та нейродинамічно-ендокоринного балансу патологічна сонливість купірується повністю на тривалий час і при дотриманні рекомендацій не регресує роками.
