На реабілітацію після інсульту Зінаїда Степаненко 14 років поспіль їздить у клініку інноваційних технологій Уляни Лущик. Лікується тут з початку існування клініки.
– У травні мені буде 60, а почуваюся на десять років молодшою. Це завдяки уколам. Доти все було значно гірше. У 1974 році мене направили в Київ з Росії, працювала тут на заводі Артема. Тоді перейшла у філію заводу в Вишневому і лишилася там жити. Робота була нервова, мала все контролювати. Нервувала, не висипалася. 1996 року в мене раптом стався інсульт. Лежала, не вставала, – згадує Зінаїда Миколаївна.
Віктор, чоловік Зінаїди, спершу сам колов їй ліки. Проте жінка продовжувала лежати. Майже нічого не їла.
– Знайомий дитячий лікар порадив звернутися до Уляни Богданівни. Казав, що вона береться за складних хворих. Сама піти не могла, то Віктор приніс мене в клініку на руках. Уляна Богданівна врятувала мені життя. Робили блокади хребта й уколи у вену, які розріджували кров. За місяць уже сама вставала. Ходила в туалет, тримаючись за стіну. За пару тижнів потихеньку апетит з’явився.
Зінаїда Миколаївна звільнилася з заводу 16 років тому. Відтоді щороку їздить у клініку на місяць.
– Лікування зупиняти не можна. Дуже хочу всім порадити, щоб слухалися лікарів. Бо як запустите себе, то хвороба повернеться. Між курсами лікування, коли я вдома, дають пити таблетки. Перевіряюся тут раз на два місяці. Як раз чи два на рік зроблять мені блокади, то ще й спина боліти перестає. Раніше в мене там солі відкладалися.
Як постійний клієнт, Зінаїда Миколаївна має знижку на лікування.
– Тут беруться за тих, кому в державних лікарнях не допоможуть. Тут я побачила, як паралізовані діти починали ходити, а аутисти у п’ять років заговорили. Молодший син тут лікувався після струсу мозку. Чоловік Віктор скоро приїде лікувати судини. У свою поліклініку біля дому ходжу тепер рідко, лише коли на грип захворію.
___________________________________________________________________________
Діагноз: Залишкові явища перенесеного (2009) гострого порушення мозкового кровотоку за ішемічним типом у вертебро-базилярному басейні у вигляді середньої важкості вестибуло-кохлеарного, атактичного та астено-депресивного синдромів на фоні дисциркуляторної енцефалопатії І-ІІ ст. змішаного ґенезу.
Ступінь некурабельності: середній
