10 лютого 2014
Багато хто з батьків вважає, що мовлення в дитини розвивається відтоді, як вона починає вимовляти слова та короткі речення. Однак це хибна думка. Насправді ці навички формуються значно раніше. Тому мовний розвиток потребує великої уваги.
— Нерідко батьки не цікавляться мовленням своєї дитини, — каже керівник київської Клініки здорових судин, доктор медичних наук Уляна Лущик. — Від мами 2-річного малюка я недавно почула: “Нехай не говорить, але ж усе розуміє, показує. Нічого страшного, переросте”. На жаль, така позиція в батьків буває дуже часто. Минає час, дитині вже 4 роки, а вона не вимовляє багатьох звуків, не вміє будувати речень. Погано контактує через те з ровесниками. Однак тата й маму це не тривожить. Головне, що вони розуміють дитину. Навіщо ж до лікаря йти? Маля не капризує, грається собі, нічого в нього не болить. Отак через недбалість дорослих діти страждають усе життя. І це не перебільшення.
Відхилення в розвитку мовлення в дітей трапляються досить часто, проте не завжди насторожують батьків. До лікаря приходять, коли виправити їх уже набагато важче. Якби не згаяли часу, дитина в підлітковому віці не мала би багатьох комплексів.
16-річна Катерина Ляшко звернулася до логопеда клініки з проханням поставити їй вимову звука “р”. Дівчина хотіла стати психологом, але боялася, що дефект завадить їй здобути цю спеціальність. Таких прикладів Уляна Богданівна називає багато. Часто діти страждають через заїкання. Трапляються і складніші порушення. Приміром, дитина читає, але не здатна переказати прочитане, бо зруйнований зв’язок між окремими частинами мозку. Або вдома усе розповідає чудово, а в школі — не може через стрес від загальної уваги.
— Щодо наших маленьких пацієнтів одне з найважливіших завдань лікаря — розказати батькам, що відбувається з їхньою дитиною, — вважає Уляна Лущик. — Пояснити, чому виникла потреба лікування. Що раніше звернулися до фахівця, то більше шансів цілком позбутися подібних порушень. Тому хочу закликати дорослих бути уважними. Треба вчасно подумати про те, як подолати хворобу, бо від цього залежить доля їхньої дитини.
Ольга БОРИСЮК
