31 березня 2014
Трагічні лютневі події в центрі Києва нікого не залишили байдужим. Багато медиків, нехтуючи небезпекою, працювали на Майдані. Якщо спершу в їхніх пацієнтів переважали фізичні травми, то згодом почали проявлятися наслідки сильного стресу.
Фахівці Клініки здорових судин із кінця лютого надавали медичну допомогу потерпілим у приміщенні готелю на майдані Незалежності. Зараз приймають їх у клініці. Передусім зосередили увагу на порушеннях функцій мозку. Після бойових дій та пов’язаного з ними стресу такі порушення є практично в усіх, хто звернувся по допомогу.
— Найбільше вразило, коли приходили дорослі й на перший погляд здорові чоловіки, — каже керівник Клініки здорових судин, доктор медичних наук Уляна Лущик. — Намагалися триматися гідно, але руки в них тремтіли, в очах стояли сльози. До того ж було помітно, що увага розсіяна, вони не орієнтуються в часі. Усе це — безперечні ознаки хворобливого стану. Страшно стає, коли думаєш: ці чесні й сміливі люди ризикують стати інвалідами після того, що пережили на Майдані. Тому ми ні на день не припиняємо відновлювати їхнє здоров’я — обстежуємо, лікуємо, консультуємо. Скарги у перший тиждень роботи стосувалися наслідків контузії, зниження слуху, погіршення зору, розладів пам’яті, безсоння протягом п’яти та більше діб. Сьогодні ми бачимо позитивні зміни. У наших пацієнтів поліпшується самопочуття. Багато хто засинає без снодійних препаратів і спокійно спить без нічних жахіть.
Фахівці клініки вважають, що всі, хто стояв на Майдані, мали би пройти медико-психологічну реабілітацію. Хоча більшість учасників тих подій зовні видаються цілком здоровими та працездатними, вони пережили сильний стрес, навіть якщо не зазнали фізичних травм. Три напружені місяці в постійному очікуванні нападу із застосуванням нейропаралітичних газів, світлошумових гранат, травматичної та бойової зброї, тяжкі втрати, пожежі, кров і смерть не могли минути безслідно. А психологічні травми не менш небезпечні, аніж фізичні. До того ж їхні наслідки можуть датися взнаки не одразу, а за тиждень, місяць, навіть рік. Тому найкраще було би звернутися по лікарську допомогу — самолікування тут малоефективне.
Ольга БОРИСЮК
