Після лікування судин мозку відновлюється мова

01 вересня 2014

“Не могла ходити, важко було говорити, а після курсу уколів мене поставили на ноги”.

Тернопілянку 62-річну Мирославу Свинарчук у столичній Клініці здорових судин за три місяці фактично поставили на ноги. Про це розповів невропатолог і головний лікар закладу Ігор Бабій.

— Мирославу Іванівну привіз брат, бо сама не могла ходити. Через прогресуючий перебіг хвороби з клінічною картиною бокового аміотрофічного склерозу (БАС) практично пропала мова, були проблеми з ковтанням. Після комплексного лікування виявили проблемні зони в організмі на різних рівнях — у головному і спинному мозку, хребті, у судинах голови та лівій нозі. Жінка мала хворий хребет. Кров до спинного мозку надходила погано. Апаратура показала, що в руках і ногах вона ледь рухалася, деяких капілярів на екрані не було видно, — розповідає лікар.

— Недуга це складна, тож часу не гаяли. Одразу після обстеження призначили курс ін’єкцій для відновлення кровопостачання проблемних ділянок. Вони комплексно оздоровлюють тіло, відновлюють та покращують роботу органів, — додає науковий керівник Клініки здорових судин Уляна Лущик.

Всі нові ліки у Клініці інноваційних судинних технологій випробовують кілька років. Потім призначають пацієнтам.

— Після трьох місяців уколів я наче заново народилася. Можу повільно ходити, — згадує Мирослава Іванівна. Розмовляємо телефоном. Жінка повернулася додому, в Тернопіль, але про­довжує­ курс лікування. Досягнутий результат обов’язково потрібно закріпити, щоб хвороба не повернулася.

Пацієнтку обстежували в державних клініках, але діагнозу поставити не могли.

— Лікарі тільки розводили руками, а мені ставало все гірше. Голова крутилася, були сильні спазми по тілу. Коли ногами перестала рухати, дуже злякалася. Думала, не виживу. Але в Клініці Уляни Богданівни мене повернули до життя. Тут лікарі стежать за медичними новинками, розробляють нові методи лікування. І в палатах, і в коридорах затишно, наче вдома.

Жінка безперервно лікується вже три місяці. Фахівці постійно контролюють процес за допомогою апаратури, щоб переконатися, чи в правильному напрямку змінюється організм.

— Це дуже тяжка, практично невиліковна хвороба. Раніше майже не говорила, голос був гугнявий. Тепер чітко і голосно розмовляє, відновилося ковтання, зникло відчуття пульсації в ногах, сама пересувається по кімнаті. За прогнозами наших колег, Мирославі Іванівні дедалі кращатиме, — продовжує Уляна Богданівна.

Катерина ГОНЧАРОВА

Напишіть відгук

Обов'язкові поля відмічені *.


*

LOGO MINIMAL BW2